Словник термінів

Аранжування квітів - процес складання квіткової композиції.

Акцент - в аранжуванні квітів момент найбільшої уваги. Він може бути

виражений лінією, групою рослин, кольором.

Бідермейер - напрямок в німецькому та австрійському мистецтві 30-40-х років XIX.

Бонсаї - в Японії карликові дерева, які вирощують в посудині. „Дерево на підносі,,.

Бульонка - тоненький дріт, який майстер використовує для завязування елементів.

Бутоньєрка -міні-букетик із живих або штучних квітів для прикрашення одягу, зачіски, банкетних столів.

Гармонія в аранжуванні квітів поєднання форм та кольорів, найбільш приємних для зорового сприйняття.

Ікебана - в Японії мистецтво створювати композиції з квітів, гілок, трав. „Друге життя рослин,,.

Кензан - металева основа з голками для встановлення рослин. Композиція -створення (структура) художнього виробу, розташування та взаємодія його частин, обумовлене ідейним задумом і призначенням композиції.

Колорит - особливість кольорового і тонального строю композиції. Колаж   в перекладі з франц. „ наклеювання,,.

Контраст  -  в  мистецтві   аранжування  квітів  прийом   співставлення

протилежних якостей, який направленний на їх посилення.

Лінія Хогарта - Уильям Хогарт (1697-1764)- англійський художник.

Розроблена ним  «Лінія  краси»  в  мистецтві  квітів  отримала широке

застосування.

Муляжі - штучні аналоги рослинного матеріалу, які виготовленні з різних синтетичних матеріалів.

„ Оазис,, - в мистецтві квітів у формі цегли (або іншої форми), пористий синтетичний матеріал, вологопоглинаючий зеленого кольору для закріплення зрізаних живих квітів; коричневого кольору для закріплення муляжів або консервованих рослин. „ Піафлор,, - див. „Оазис,,

Пропорція - в мистецтві квітів відношення частин з цілим, або та яка знаходитея в певному співвідношенні до якої-небудь величини. Портбукет - тримач для букету.

Ритм - рівномірне чергування або повторення частин елементів, форм, кольорових плям.

Рівновага - в аранжуванні квітів принцип розташування елементів, при якому забезпечується стійкість вази та квітів.

Стафаж - загальноєвропейське поняття, що визначає аранжувальну зелень в квітковій композиції.

Спрей - кольорова рідина в аерозольній упаковці для декоративного покриття рослин.

Стиль   единство основних ідейно-художніх особливостей. Сікач - інструмент для зрізки квітів.

Фітодизайн - жанр декоративно-прикладного мистецтва, пошук нових конструктивних і художніх рішень в мистецтві квітів, ландшафтній архітектурі і т.д.

Флористична губка- див. „Оазис,,

Фурнітура - в мистецтві квітів допоміжний матеріал для посилення художньо-декоративної дії.

Складання квіткових композицій різних форм зі штучного та живого рослинного матеріалу

Мета: навчити студентів навиків закріплювати та складати композиції заданих форм - кулястих, овальних, трикутних, напівсферичних, S - та L -подібних, каскадів та напівкаскадів зі штучного рослинного матеріалу, а також кошиків та бутоньєрок.

Матеріали та обладнання: засоби кріплення - пластилін або оазис для штучного матеріалу, стрічки, склейка, штучні квіти, зелень, посуд, кусачки, ніж, ножиці, дріт, тейп-стрічка, липка стрічка.

Техніка безпеки: суворо дотримуватися правил користування інструментами, якими можна поколотися або порізатися, електричними приладами; роботу виконувати тільки у спеціально призначенному одязі.

Хід роботи

1. Сортування рослинного матеріалу. Починати роботу потрібно з вибору та сортування матеріалу, з якого буде складатися майбутня композиція. Штучний рослинний матеріал, як і живий, має гармонійно поєднуватися за кольоровою гамою, фактурою не тільки між собою, а й з обраним посудом. У квітковій композиції рекомендують компонувати три, або чотири кольори. Крім цього має бути головний рослинний та допоміжний матеріал (акценти та помічники). Перед початком роботи весь матеріал розкладають на групи за видами, сортами, кольором та за розмірами.

2. Вибір посуду. Для кулястих та трикутних композицій вибирати, невисокий або середньої висоти посуд будь-якої форми та матеріалу. Розмір залежить від наявної кількості рослинного матеріалу. Якщо посуд мін декоративний вигляд, він буде виступати як елемент композиції, тому декоративність посуду має гармонійно поєднуватися з усіма іншими композиційними елементами. У такому випадку посуд не потрібно ховати. Якщо ж посуд є тільки місцем для закріплення матеріалу, його не планую п. показувати і тому він повністю декорується. Для каскадів, напівкаскадів, а також S- та L - подібних форм вибирають високі контейнери або вази бажано широкі.

3. Засоби кріплення:

- пластилін перед початком роботи розігрівають, мнуть його у грудку, приклеюють та прив'язують до посуду;

- штучний оазис приклеюють гарячим силіконовим клеєм і, прив'язується для надійності, звичайною або приклеюють липкою стрічкою до обраного посуду-основи. Варто зазначити, що це стосується настінних композицій.

Такі засоби кріплення, як кензан, „жабка", аранжувальна сітка для штучних композицій використовувати не рекомендується.

Рис.4 Способи закріплення флористичної губки на основі.

4. Складання кулястої форми. Кулясті та напівсферичні композиції складають із рослин з кулястим суцвіттям: айстр, ромашок, півоній, жоржин, примул, троянд. Квіти та декоративна зелень мають бути однакової довжини. Основний матеріал починають встановлювати від центру на однаковій відстані один від одного, пересуваючись, під однаковим кутом до периферії композиції і витримуючи при цьому всі акценти та ритмічні ряди.

5. Складання трикутних форм. Трикутні композиції починають складати з головної вертикалі, двох горизонталей, лінії першого плану, вибудовують лінію, встановлюють головний матеріал - акцент, заповнюють ритмічні ряди допоміжним матеріалом. Квіти та декоративну зелень встановлюють під невеликим кутом у напрямку від себе.

6. Складання хвилястих (s - та І - подібних форм). Починають складати композиції з акценту - фокусної плями, а потім за допомогою допоміжного матеріалу (гілки відповідної форми, ажурні листки папороті, аспарагуса), виводять S- або L-подібні лінії.

7. Складання каскадних форм. Каскади будують тільки у високому посуді. їх починають із встановлення висоти яка має бути в 2-2,5 рази менша від висоти посуди. Потім виводять довжину каскаду, що дорівнює або перевищує висоту посуду. Залежно від виду каскаду встановлюють інші лінії (верх падаючі або низ падаючі).

8. Складання бутоньєрок. Бутоньєрки мініатюрні композиції. їх складають як з живого, так і штучного рослинного матеріалу. Призначенні, в основному, для прикрашання одягу: капелюхів, жакетів, суконь, піджаків та ін. Композиційні принципи тут повністю витримані.

9. Складання кошиків відбувається за такими самими принципами, як і створення композицій різних форм. При складанні кошиків варто звернути увагу на те, що вони бувають подарункові або призначені для покладання.

Вивчення елементів композиції в європейському аранжуванні

Вивчення елементів композиції в європейському аранжуванні. Техніка складання квіткової композиції

Мета: ознайомити студентів з головними елементами та принципами композиції в європейському аранжуванні квітів, технічним аспектом виготовлення квіткової композиції з живого та штучного рослиного матеріалу.

Матеріали та обладнання: схеми основних форм композиції, кольорове коло, зразки посуду, засобів кріплення, рослинного та допоміжного матеріалу для композицій.

Техніка безпеки: дотримуватися правил безпеки праці з предметами, якими можна порізатися або поколотися.

Хід роботи

1. Техніка роботи:

- втикання застосовують при складанні квіткових композицій в оазисі, моховій подушці, кензані та ін.;

- зв'язування - основна техніка при складанні букетів;

- тейпірування полягає в нанизуванні флористичних елементів на дротяну вилку та подальшому маскуванні її тейп-стрічкою;

- ватування, відрізняється від тейпірування тільки додатковою операцією - обмотуванням зрізу рослин зволоженою ватою;

- нанизування використовують при створені флористичних бус, намист;

- склеювання використовують як при складанні букетів, так і при склеюванні каркасів, окремих флористичних фрагментів квіткової композиції, колажів;

- плетіння застосовують при виготовленні каркасів або окремих елементів композицій;

- обвивання збільшує ефект окремих прямолінійних елементів і його використовують для декорування площин.

2. Форма. Пропорції композицій.

При складанні композицій дотримуються пропорцій за правилом "золотого січення". Воно полягає в тому, що меньша частина в композиції відноситься до більшої частини, як більша до цілої. Це правило в аранжуванні називають "правилом 3:5:8" (рисі). При такій пропорції композиція найлегше сприймається, бо людське око витрачає найменьше зусиль на її сприйняття.

Форма композиції залежить від її призначення, форми посуду, асортименту квітів і, звичайно, задуму флориста. Вона може бути куляста, овальна, напівсферична, S - та L - подібна, трикутна, а також у вигляді каскаду та напівкаскаду. Композиції можуть бути однобічні (фронтального огляду) та всебічні (які розглядають з усіх сторін).

Форми квіткових композицій у високих вазах

Форми квіткових композицій у низьких вазах

Кулясті та напівсферичні композиції призначені для всебічного огляду, їх складають із великої кількості рослин з кулястими суцвіттями, або з круглою формою листкової поверхні. Такі композиції складають із айстр, ромашок, півоній, жоржин, примул, троянд. Рекомендують невисокий, круглої або квадратної форми посуд. Рослинний матеріал має бути весь однакової довжини, починають встановлювати його від центру на однаковій відстані один від одного і під однаковим кутом (рис. 3).

Овальні композиції складають у високому посуді. Для них використовують рослини та квіти з високими, видовженими стеблами та суцвіттями. Можуть використовуватися рослини з лінійною формою листків такі, як гладіолуси, дільфініум, іриси, різні злакові (рис. 2).

S- подібні композиції будують у високому посуді, L- подібні у високому та низькому. Використовують і високий видовжений рослинний матеріал, і матеріал з круглими суцвіттями, і злакові, і гілки привабливої форми. Починають складати композицію з центральної, фокусної плями, а потім за допомогою допоміжного матеріалу виводять S- або L-подібні лінії.

Трикутні композиції бувають різної форми - рівносторонній, рівнобедрений, прямокутний, горизонтально-витягнутий трикутники. Всі вони будуються в низький, плоскій посуді.

Рівнобедрений трикутник складається з висоти (вертикаль), центру, двох горизонталей та лінії першого плану. Висота всієї композиції залежить від висоти посуду і дорівнює сумі діаметра та висоти посуду ( золоте січення). Кожна горизонталь дорівнює 1/3 вертикалі. Лінія першого плану складає Уг горизонталі. Якщо композиція всебічного огляду, то ліній першого плану дві (одна навпроти іншої).

Рівносторонній трикутник має такі самі властивості, що й рівнобедрений, але різниця в тому, що горизонталі у нього дорівнюють Уз вертикалі.

Трикутник із витягнутими горизонталями робиться всебічного огляду, невисокий (до 15 см), зверху має вигляд правильного ромба. Горизонталі перевищують висоту трикутника в 2-2,5 рази, лінії першого плану дорівнюють висоті.

Прямокутний (асиметричний). Центр цього трикугника відсунений на край посуду, він має тільки одну горизонталь, яка дорівнює 1/3 вертикалі. Лінія першого плану - Уг горизонталі.

Усі види каскадів будують у високому посуді. Вони можуть бути верх падаючим або низ падаючим. Висота каскаду в 2-2,5 рази менша від висоти посуди, а довжина або дорівнює, або перевищує висоту посуду (рис. 2,3).

3. Лінії

Лінії є важливим елементом композиції. їх напрямок виражає динаміку, рух, що викликає у людини різні емоції.

У композиціях можна зустріти два види ліній: закріплені в одній точці (оазис, горловина вази) та незакріплені, утворені за принципом групування. Динаміка в закріплених лініях завжди сприймається у напрямку від місця фіксації до закінчення, а в незакріплених - у напрямку лінії зліва направо.

Так, лінія, що прямує зліва верх праворуч, сприймається як зростаюча, а прямуюча зліва вниз праворуч - як падаюча.

Зростаючі лінії передають динаміку, цілеспрямованість, стійкість, наполегливість, а падаючі - сум, печаль, спогади, безсилля, старість, а разом з тим і повагу, поклоніння. Горизонтальні лінії передають відчуття стабільності, спокою, врівноваження, паралельні - порядку, прямолінійності, організованості, переламані під гострим кутом лінії - строгість і навіть жорстокість. Лінії, які вдало пересікаються в декількох місцях, створюють ефект сили. Хаотичне пересікання ліній викликає негативні реакції, складається відчуття безладу.

Пересікання ліній може символізувати положення центру композиції: пересічення, яке зміщене до низу по вертикалі, надає композиції рівноваги, а якщо пересічення зміщене догори, виникає відчуття балансування композиції, неврівноваженості.

У природі нечасто зустрічаються прямі лінії, тому в композиціях природнішими та привабливішими будуть дивитися викривленні, закрученні лінії.

У квітковій композиції лінії можуть відігравати головну роль для передачі акценту, ідеї, тому їм варто приділяти багато уваги.

4. Ритм. Глибина композиції.

Повтор або чергування елементів композиції називають ритмом. Він виникає в наслідок взаємодії ритмічних елементів - акцентів та інтервалів. Акцент - це головний елемент композиції, який повторюється (квіти виразної форми, яскравий колір); інтервал - просторовий проміжок між ритмічними акцентами. Акцент чергується з інтервалом, тому при їх частому повторі виникає ритмічний ряд. Він може бути ланцюжковим або шаховим. При ланцюжковому ритмічному ряду елементи розташовуються почергово один за одним. Вони не повинні перекривати один одного. Для цього в комно іммії використовують рослини з різною висотою стебла. У шаховому ритмічному ряду елементи чергуються в шаховому порядку, не перекриваючи ОДИН одного. Різною висотою рослин надасться глибина композиції.

Асиметрія форми акценту та невеликий інтервал збільшують динаміку в ряду, а симетрія та більші інтервали її зменшують.

Ритм в композиції виділяє головне, послаблює значення допоміжною, робить її динамічною або статичною.

5. Симетрія. Асиметрія.

Симетрія - однаковість, подібність частин цілого, дзеркальне відображення двох половин. У композиції вона відображає рівновагу та спокій, але швидко набридає, тому в аранжуванні її використовують рідко.

Асиметрія надає динаміки та виявляє потенційну необхідність до руху, дозволяє відобразити внутрішнє життя елементів, їх взаємозв'язок. Асиметрія завжди зацікавлює і приваблює, тому флористи надають їй перевагу.

6. Колір. Фон композицій.

Сприйняття людьми флористичної роботи та враження, яке ця робота залишає про себе, в кінцевому результаті залежить від її кольорової гами. Вміння використовувати кольори необхідне всім, хто займається аранжуванням - складанням квіткових композицій, букетів, виготовленням бонсаїв, колажів, тощо.

По відношенню кольорів один до одного існують певні закономірності та правила. Усі кольори поділяють на дві групи: ахроматичні та хроматичні. До ахроматичних відносяться чорний, білий та всі відтінки сірого (від світлого до темного), а хроматичні кольори - це всі інші.

Для зручності всі хроматичні кольори об'єднали в кольорове коло. Воно може бути 6-ти, 12-ти, 24-х секторним. Завжди головними чистими кольорами залишаються - жовтий, червоний, синій. Додатковими є похідні від їх змішування - оранжевий (ж+ч), фіолетовий (ч+с), зелений (ж+с).

Найкращим поєднанням кольорів вважається таке, при якому використовують головний колір та додатковий. До його складу не входить цей колір (жовтий та фіолетовий, червоний та зелений, синій та оранжевий ). Кольорові поєднання можуть бути контрастними, характерними, монохроматичними (гармонійними), дисгармонійними.

Контрастне (може бути 2-х та 3-х колірним) - поєднання кольорів, які розташовані в колі один навпроти одного (черв.-зел., жовт.-фіол., син.-оранж.), двоколірне поєднання. Будь-який колір на фоні контрастного стає яскравішим.

Для триколірного поєднання використовують геометричні фігури -рівносторонній та рівнобедрений трикутники. Кольори, які при цьому опиняються на вершинах трикутників, поєднуються між собою. Існує також гармонія 4-х колірного поєднання допоміжною фігурою для цього є квадрат або прямокутник.

Характерні поєднання - це поєднання кольорів, які знаходяться в кольоровому колі через сектор.

Монохроматичні поєднання кольорів - це поєднання в межах одного сектору (від світло-зеленого до темно-зеленого).

Дисгармонія утворюється при поєднанні кольорів, які розташовані в кольоровому колі поруч. В аранжуванні її краще уникати.

Хроматичні кольори поділяють на: теплі або активні - червоні, оранжеві, жовті - вони нагадують вогонь, сонце виступають вперед і наближають простір; холодні або пасивні - синій, блакитний, фіолетовий -вони асоціюються із льодом, снігом, місячним сяйвом відступають на задній план та віддаляють простір. Переходом від теплих до холодних тонів є нейтральний - зелений колір. Він відіграє важливу роль в аранжуванні квітів. Поєднання його з жовтим кольором дає теплий жовто-зелений тон, а з синім - холодний синьо зелений тон .

Освітлення природне або штучне, може змінювати кольорові властивості. Так, зранку, або в ясну погоду, кольори світліші та яскравіші, надвечір  вони темнішають, а в похмуру погоду - тускніють. При електричному освітленні кольори здаються теплими, при лампах денного освітлення всі кольори стають холодними.

Фон є важливим фактором при створенні флористичної роботи. Він впливає на кольорову гаму, за рахунок фону можна підкреслити красу окремого елементу або, навпаки, приховати певні недоліки. Вдалими вважаються сірі, білі та чорні фони. Також для фону підходять вироби з лози, соломи, дерев'яні, скляні панелі. На білому фоні білі квіти втрачають свою яскравість, а на чорному - навпаки. Шикарна композиція загубиться у барвистій вазі або, скажімо, на строкатих шпалерах. Невдало обраний фон може зіпсувати навіть дуже вишукану роботу.

6.1. Впив кольору на людину. Символіка кольору.

Кольори сприймаються не тільки оптично (візуально), а й емоційно. Вони впливають на людські почуття, емоції. Можуть збуджувати, заспокоювати, спонукати до дій або, навпаки, викликати апатію, наприклад:

- жовтий колір розширює, віддаляє, підвищує предмети; створює відчуття тепла, світла, сонця, життя, достатку, радощів, легкості, пухкості; стимулює зір, мозок, заспокоює нервову систему, знімає психоневрози;

- зеленувато-жовтий, яскраво-жовтий - викликає заздрість, зневагу, ревнощі, підступність;

- оранжевий (святковий та життєрадісний колір) - роздвоює, наближує, освічує предмети; робить відчуття сильного тепла, влади, достатку, радості, тепла, сонця, щільності, компактності, пихатості; покращує травлення, підвищує кров'яний тиск, може і заспокоювати, і збуджувати;

- червоний роздвоює, наступає, наближує, збільшує предмети; енергійний, зігріваючий, дуже активний, символ життя, любові, пристрасті, свободи, вогню; підвищує кров'яний тиск, ритм дихання, стимулює роботу мозку, підвищує життєвий тонус, викликає сильні емоції. Світлі тони збуджують, наступають, хвилюють, темні (поважні, важкі)  заспокоюють;

- зелений - стискає, об'єднує предмети; відчуття спокою, миру, надії, родючості, свіжості; зменшує тиск, розширює судини, заспокоює, полегшує психоневрози, мігрені, позитивно впливає на втомлений зір. Світло-зелений діє життєрадісно, а темно-зелений колір стриманий, холодний;

- фіолетовий - стискає, знижує; урочисто-розкішний, прохолодний, енергійний, відчуття повноти життя, але трохи сумний; символ дружби, довіри, величі, гідності, достатку; підвищує витривалість, викликає смуток;

- синій - понижує, віддаляє, укорочує, узагальнює предмети; важкий, тихий, суворий, енергійний, густий, відчуття прохолоди, чистоти, символ довіри, смутку;

- блакитний - віддаляє предмети холодний, пасивний колір; символ ніжності, вірності, довіри, простору, безкінечності; зменшує напругу, ритм дихання, пульс;

- рожевий - молодість, ніжність, тендітність, веселощі, чистота почуттів;

- білий - все збільшує, робить предмети яскравими; нейтральний, легкий; символ цнотливості, невинності, чистоти, безкінечності;

- чорний - зменшує об'єм , наближає предмети, пригнічує, підкреслює; нейтральний, важкий, густий.

7. Баланс (рівновага). Композиція має бути збалансованою. Легше створити симетричну роботу. Вона буде статичною, врівноваженою, але водночас вона ризикує втратити динаміку. Асиметрія завжди цікавіша, з її допомогою легше будувати перспективу в сюжеті. Непотрібно розміщувати крупний матеріал зверху над дрібним, а малий знизу. Уважно підбирати посуд під композицію, уникаючи співвідношень мала ваза - велика композиція, велика композиція - мала ваза і т. ін.

Виготовлення штучного бонсаю

Мета: набути навиків з підготовки та обробки корів, підбору контейнерів за формою та кольором до відповідних стилів, підбору крони, декорування основи, виготовлення різних стилів штучного бонсаю.

Матеріали та обладнання: пилка, секатор, кусачки, свербло, ніж, склейка-пістолет, клей ПВА, алібастер, фарби, контейнер, корчі, штучна зелень або сухоцвіти, мох, камінці та інший підручний матеріал.

Техніка безпеки: дотримуватися правил роботи з інструментами, якими можна поколотися або порізатися та електроінструментами, правил користування фарбами та клеями, працювати тільки в спеціально призначеному одязі.

Хід роботи

1. Обробка обраного корча, можна йому надаюти потрібної форми.

2. Підготовка відповідного контейнера.

3. Встановлення та закріплення у контейнер майбугнього стовбурі І потрібному положенні.

4. Розміщення та закріплення відповідно обраного стилю крони.

5. Декорування основи штучного бонсаю.

6. Закріплення додаткових матеріалів.

Штучний бонсай. Форма та стилі. Технічні засоби виготовлення штучного бонсаю

Штучний бонсай. Форма та стилі. Технічні засоби виготовлення штучного бонсаю

Мета: ознайомити студентів з історією виникнення та основними стилями бонсаю, технічними засобами виготовлення штучних бонсаїв.

Матеріали та обладнання: схеми основних стилів бонсаю, наочні зразки штучних бонсаїв, керамічні, пластмасові контейнери різних форм, алібастер, сухі корчі, наждачний папір, ніж, секатор, штучна зелень для крони, допоміжний матеріал для декорування основи (мох, камінці, та ін.).

Техніка безпеки: дотримуватися правил безпеки при роботі з інструментами, якими можна поколотися або порізатися, виконувати правила користування хімічними речовинами та будівельними сумішами.

Хід роботи

1. Що таке бонсай. Форми та стилі бонсаю.

Бонсаї - це мініатюрні дерева. У перекладі це слово означає "дерево на підносі. Майстерно виконаний штучний бонсай повинен бути максимально наближеним до природного. Мета створення мініатюрних дерев - перенести в приміщення частину природного пейзажу. Бонсаї можуть бути квітучими, хвойними, листовими або оголеними. Бувають навіть бонсаї з трав, ландшафти на підносі, сад каміння.

Основні стилі:

-Тьоккан - правильний, прямостоячий стиль. Він символізує поодиноке дерево з правильним, прямим стовбуром, могутнім корінням та конусноподібною кроною. Вона розташована симетрично з обох боків стовбура. Розмір гілок зменшується від основи до верхівки дерева. Контейнери для цього стилю використовують невисокі. Вони можуть бути прямокутні, круглі, овальні або багатогранні. Стовбур розміщується посередині контейнера;

- Майорі - неправильний прямостоячий (вигнутий) стиль. Стовбур дерева може бути вигнутий у будь-якій частині, згинів може бути декілька, але вони зменшуються до верхівки дерева. Крона конусноподібна, розташована з обох боків. Контейнери низькі прямокутні, круглі, овальні або багатогранні.

-Хокідатті - дерево у формі віника. Прямостоячий стовбур, точна симетрія, гілки нагадують форму опахала або мітли. Контейнери невисокі прямокутні, круглі, овальні або багатогранні.

- Фукінагасі - дерево на вітрові. Стовбур, гілки, коріння нахилені в одному напрямку (сильний вітер), кут нахилу може бути будь-яким. Для цього стилю характерно, що гілки розташовані тільки з одного боку за напрямком вітру. Контейнери невисокі або середньої висоти прямокутні, круглі, овальні, багатогранні. Дерево краще розмішувати з краю контейнера.

- Сякай - нахилений стиль. Він відрізняється від дерева на вітрові тим, що гілки розташовані з обох сторін дерева та кут нахилу не перевищує 30-ти градусів. Розмір гілок зменшується поступово від основи до верхівки крони. Контейнери такі, як для прямостоячого стилю.

- Сокан - близнюк. Для цього стилю характерними є два або більше стовбури, які виходять з одного кореня. Вони однакові за формою, але різні за діаметром. Контейнери середні або низькі прямокутні, круглі, овальні, багатогранні.

- Роща. Кілька дерев одного виду (мінімум п'ять), але різні за віком висотою і товщиною. Лісовий пейзаж. Контейнери невисокі та середні прямокутні, круглі, овальні, багатогранні.

- Кінгай - каскад. Цей стиль характеризується невисоким могутнім стовбуром, який круто нахилений до горщика, верхівка дерева повинна спускатися нижче контейнера. Звичайно використовують високі контейнери. Крона може бути пряма або зигзагоподібна.

- Хапкіший - иапівкаскад. Невисокий могутній стовбур, гілки дерева розташовані горизонтально відповідно до основи контейнера. Контейнери високі та середні.

- Неагарі - дерево з оголеними коріннями. Виступаючі корені дивної форми. Контейнери невисокі та середні прямокутні, круглі, овальні, багатогранні.

- Секіжежу - дерево на скелі. Воно своїми коріннями обмотує камінь, скелю. Складається враження, що дерево виросло поміж щєлинамн в скелі. Тут є декілька варіантів: велика скеля - велике або маленьке дерево, середня скеля - середнє дерево, маленька скеля - велике дерево і т. ін. Контейнери невисокі прямокутні, круглі, овальні, багатогранні.

Таріміккі - стовбур без кори (мертве дерево). Контейнери невисокі та середні прямокутні, круглі, овальні, багатогранні.

Візерунок - стовбур закручений, як візерунок надзвичайної форми. Контейнери невисокі та середні прямокутні, круглі, овальні, багатогранні.

-Кабудатті - велика кількість стовбурів росте з однієї основи (пень). Контейнери невисокі та середні прямокутні, круглі, овальні, багатогранні.

-Плгг. Для цього стилю характерний вкорочений масивний повалений стовбур, від якого прямо вертикально відходять гілки різного діаметру подібні до невеликих дерев. Контейнера невисокі різної форми. Ці дерева можуть бути прямолінійні або криволінійні.

Допускається змішувати стилі. Стилі також можуть бути вільними, але головне, щоб вони були наближеними до природи та втілювали в свій образ національний колорит.

Ефектний вигляд мають штучні декоративні дерева - фантазії. Таких дерев в природі не існує, але вони приваблюють своєю незвичайністю, вишуканістю, теплотою фарб.

2. Технічні засоби виготовлення бонсаїв:

- Вибір та обробка корча.

Корч повинен мати цікаву, оригінальну форму. Це може бути старе коріння поваленого дерева, суха поломана гілка. Ні в якому разі не можна зрізати живе дерево або завдавати йому шкоди. Корч треба почистити від бруду, якщо потрібно помити теплим мильним розчином, звільнити від кори, висушити, надати гладкої поверхні (натерти наждачним папером "нульовкою"). Після цього покрити корч лаком, який швидко висихає (нітро). Щоб уникнути неприродного блиску корча до лаку необхідно додати розчинник . Також можна обробити корч олією, мастикою, воском, водним розчином клея ПВА, гуталіном.

- Підбір відповідного контейнера.

Без правильно підібраного за формою і кольором контейнера бонсай виглядає, як картина без рами. Існує природній взаємозв'язок між деревом і контейнером: це форма, колір, стиль і характер. Дисгармонія в будь-якій із зазначених деталей може зіпсувати кінцевий результат.

Контейнери поділяються за формою на овальні, круглі і багатогранні. Круглі та овальні можуть бути глибокими і мілкими, плоскими, як підніс, або у вигляді широкої вази. Багатогранні контейнери можуть бути квадратні, прямокутні, шести,- восьми - або багатогранні. Можуть бути глибокі, вузькі контейнери як круглої, так і багатогранної форм. їх використовують для виготовлення каскадних та напівкаскадних стилів. Зазвичай, використовують глиняні або фарфорові контейнери, рідше пластмасові. Японські спеціалісти визнають п'ять кольорів для контейнерів: білий, червоний, чорний, блакитно-зелений та жовтий. Відтінки визначаються типом дерева, кольором його листків або квітів. Для завждизелених рослин (хвойних) підходять зелено-сірі, блакитно-сизі, коричневі і темно-зелені тони. Для квітучих дерев підбирають контейнери, забарвлення яких контрастує із забарвленням квітів (білий-чорний, червоний-білий, червоний-зслений, рожевий-білий, жовтий-крсмовий) або гармонійно з ним поєднується. Для не квітучих дерев підходять нейтральні тони: сірі, коричневі. При цьому неглазурований посуд виглядає природнішим, ніж глазурований.

Форма та висота контейнеру залежить від стилю бансаїв.

- Закріплення корча у контейнері.

Корч кріплять за допомогою маси, яка твердне. її цілком може замінити звичайний будівельний алібастер або будівельна піна. Розводять алібастер водою до сметаноподібного стану (рідкої сметани), уважно стежать за тим, щоб не утворювалися грудочки і заливають у підготовлений контейнер разом із майбутнім стовбуром, встановленим у потрібному положенні.

- Оформлення крони.

Воно полягає у розміщенні та закріпленні штучної хвої, зелені, квітів, сухоцвітів. Хвою та листки розташовують рівномірно по стовбуру відповідно до обраного стилю бонсаю в отвари зроблені за допомогою свердла (шила), і закріплють їх силіконовим клеєм. Місця склеювання бажано задекорувати мохом або іншим матеріалом.

-Декорування основи.

Основу контейнера декорують під природній ландшафт. Для цього використовують різноманітні мохи, лишайники, камінці, насіння, відварені каву, чай. Все це закріплюють за допомогою клею ПВА.